ної власності на природні ресурси та централізації
   управління їх використанням як економічної основи посилення політичної
   влади центральних органів. Проте вони призвели до протилежного результату
   — повного розпаду надмірно централізованої держави і закріплення права
   власності на природні об'єкти за новими державами.
   В умовах незалежної України необхідність врегулювання природноресурсових
   відносин на основі концепції права поділеної власності насамперед
   зумовлена законодавчим визнанням численності суб'єктів права державної
   власності на природні об'єкти в особі органів влади усіх рівнів. Показовим
   щодо цього є порівняння змісту ст. 13 Конституції з нормою, закріпленою у
   ч. 1 її ст. 142, згідно з якою матеріальною і фінансовою основою місцевого
   самоврядування є земля, природні ресурси, що є у власності територіальних
   громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їх спільної
   власності, які знаходяться в управлінні районних і обласних рад. Така
   численність суб'єктів права державної (загальнодержавної, місцевої,
   комунальної та регіональної) власності на природні об'єкти в особі органів
   влади закріплена і у природноресурсових кодексах та законах.
   На цій основі виникає конкуренція державних і місцевих (регіональних)
   інтересів з їх негативним впливом на здійснення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-12 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>