ведення рекультивації земель, очищення водних об'єктів, підвищення продуктивності лісів і рибопродуктивності рибогоспо-дарських водойм тощо).
  Деградоване навколишнє природне середовище не стільки по¬требує охорони, як зумовлює систему захисту від нього всього жи¬вого, оскільки воно перетворюється в джерело небезпеки для при¬родних систем і комплексів, ландшафтів, самої людини, інших жи¬вих організмів і суспільства в цілому. Висловлюючись публіцистич¬ним стилем, якщо «дорога вготована на Голгофу, то мова має йти не про охорону, а спасіння приреченого».
  Навколишнє природне середовище, яке є джерелом підвищеної екологічної небезпеки, перетворюється внаслідок дії стихійних сил природи або техногенної руйнівної дії на екологічно небезпечний об'єкт, що вимагає «ізоляції» від людини і суспільства, інших при¬родних систем і комплексів шляхом встановлення спеціального пра¬вового режиму, який би обмежував або забороняв взагалі проживан¬ня населення, здійснення суспільного і приватного виробництва, проведення системи заходів щодо ліквідації джерел небезпеки, вста¬новлення особливого правового статусу постраждалих громадян.
  Зрозуміло, що говорити про охорону «небезпечного, без¬життєвого середовища» принаймні некоректно, юридичне непра¬вильно, професійно безграмотно і по-людськи — цинічно. За таких умов доцільно розробити систему заходів, у тому числі правового характеру, які були б спрямовані на попередження виникнення не¬безпеки для людини і навколишнього природного середовища внаслідок природної стихії, техногенних аварій та катастроф, ліквідації шкідливих наслідків прояву підвищеного екологічного ризику і небезпеки наслідків, подібних до аварії на Чорнобильській АЕС, .від явищ стихії, необдуманих рішень, які призводять до спу¬стошення довкілля і виникнення надзвичайних екологічних ситу¬ацій на Землі.
  Гадаю,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-721 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>