ому.
  До них належить і довкілля, яке виконує в житті і діяльності людини триєдину функцію: економічну, соціальну і екологічну, враховуючи, що її компоненти можуть виступати основним засо¬бом виробництва, системи розселення, шляхів сполучення і розміщення продуктивних сил, а також джерела, місця і невід'ємної умови людської життєдіяльності, матеріальної основи існування і функціонування біологічно взаємопов'язаних природ¬них ресурсів, екосистем і комплексів, формування природних умов для існування живих організмів (біосфери і ноосфери), що проду¬кують встановлення відповідного режиму відтворення, використан¬ня та охорони.
  У цьому аспекті змінене внаслідок людської діяльності природ¬не середовище проживання людини (навколишнє природне сере¬довище, довкілля), Богом дане нинішньому і прийдешньому по¬колінням у користування та збереження, є воістину безцінним, ад¬же воно не має еквівалента для абсолютно адекватної оцінки її спо¬живчої вартості.
  Тому, з цієї точки зору, навколишнє природне середовище або «соціалізоване середовище проживання людини» потребує збере¬ження його якості, охорони зокрема, за допомогою державно-пра¬вових засобів, обмеження непродуманої, спонтанної і шкідливої людської діяльності, здатної змінити її якісні та кількісні характе¬ристики. Така охорона передбачає логічну і послідовну систему за¬ходів, спрямованих на упередження негативної дії на стан природ¬ного навколишнього середовища (шляхом видання дозволів на ви¬киди і скиди, встановлення лімітів і нормативів оплати, заборони, обмеження та припинення екологічно шкідливої діяльності, здійснення інших організаційно-розпорядчих дій) або коригування зміненого її якісного стану до рівня, який не викликає виникнен¬ня негативних процесів у природному середовищі та його негатив¬ного впливу на саму людину і на складові компоненти біосфери

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-721 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>