уманістичної екологічної політики держави щодо декларування і гарантування пріоритетних прав особи і суспільства на основі здійснення відповідної внутрішньої і зовнішньої функції держави — забезпечення еко¬логічної безпеки.
  Проведений аналіз теоретичних джерел, законодавчих та підза-конних актів, деяких політико-правових та інших нормативних до¬кументів дає підстави стверджувати, що екологічна безпека є різно¬плановою і поліфункціональною інтегрованою категорією, що відтворює реальне біолого-фізичне, технологічне, економічне та соціально-правове явище, а тому може розглядатися через призму:
  а) стану навколишнього природного середовища (фізико-біологічного підходу);
  б) стану розвитку техніки і технологій, що виключають або зменшують рівні екологічної небезпеки (технологічного підходу);
  в) стану економічного забезпечення екологічної безпеки (еко¬номічного підходу);
  г) стану розвитку відносин екологічної безпеки, що передбачає створення соціальної інфраструктури системи екологічної безпеки у широкому розумінні (соціального підходу);
  д) стану захищеності екологічних інтересів особи, суспільства та держави, а також екологічних прав громадян, зокрема права на екологічну безпеку, гарантованого законами держави (державно-правовий підхід).
  Саме у двох останніх контекстах екологічна безпека розгля¬дається як різновид та складова національної і транснаціональної (глобальної) безпеки, що передбачає створення сталої системи еко¬логічної безпеки, тобто сукупності соціально-правових і державно-правових інституцій, функціонування яких було б спрямоване на упередження будь-якої загрози для людини, суспільства і держави як основа задоволення національних екологічних інтересів та за¬безпечення екологічних прав громадян.
  За логікою система екологічної безпеки має включати збалансо¬вану сукупність державно-правових

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-721 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>