тан¬дарт України. Безпека промислових підприємств. Терміни і визна¬чення»', який визначає безпеку населення, матеріальних об'єктів, навколишнього середовища як відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди. Водночас у довідковому додатку до цього стандарту екологічна безпека розгля¬дається через призму відсутності дій, станів та процесів, які прямо чи опосередковано призводять до суттєвих збитків для навколиш¬нього природного середовища, населення та матеріальних об'єктів.
  Показово, що цей стандарт, як підзаконний нормативно-право¬вий акт, не сприйняв законодавчу формулу визначення, що міститься у ст. 50 Закону «Про охорону навколишнього природно¬го середовища», іншим способом формулює ознаки екологічної безпеки, пов'язуючи їх з відсутністю небезпеки, яка, судячи з на¬веденого змісту, базується на принципі ризику, здатного призвести до заподіяння шкоди.
  Можна, звичайно, дивуватися, що у наведеному стандарті спо-стерігається очевидне порушення принципу законності, відхилення від відтворення законодавчої дефініції, проводиться формалізація екологічної безпеки на дещо інших ознаках, зокрема як певного наслідку, що пов'язується із заподіянням шкоди зазначеним об'єктам та благам.
  І це при тому, що стандарт продукує розкриття екологічного ризику як імовірності негативних наслідків від сукупності шкідли¬вих впливів на навколишнє природне середовище, які спричиня¬ють незворотну деградацію екосистеми'.
  У наведених визначеннях привертають увагу кілька положень. По-перше, у першому визначенні йдеться про «ВІДСУТНІСТЬ недопу¬стимого ризику» (підкреслено мною. — В.А.). Отже, безпека перед¬бачає ризик допустимий, тобто у певних межах або рівнях, що має важливе методологічне значення. Це означає, що ризик має бути певною мірою дозованим, регульованим як з точки зору можливих

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-721 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>