езпечних наслідків, визначення режиму використання екологічно небезпечних територій і об'єктів, встановлення особливого статусу осіб, потерпілих від нега¬тивних наслідків природної стихії чи техногенного впливу, досягнен¬ня режиму безпечного існування населення і стану довкілля на місце¬вому, регіональному, національному і транснаціональному рівнях.
  § 2. Юридична природа екологічної безпеки
  Праву екологічної безпеки як об'єктивній категорії притаманні свій об'єкт та предмет правового регулювання. Об'єктом цієї галузі є екологічна безпека, а предметом — відповідні правовідносини що¬до забезпечення екологічної безпеки. Тому в науково-методо¬логічному, прикладному і пізнавальному аспектах надзвичайно важ¬ливого значення набуває питання визначення найбільш істотних змістовних ознак екологічної безпеки та її юридичного визначення.
  Вивчена і проаналізована спеціальна література, чинне законо¬давство та практика його застосування дають можливість констату¬вати поліплановий, поліфункціональний характер походження еко¬логічної безпеки. Тому підходи до цього визначення доцільно роз¬глядати на доктринальному та нормативно-правовому рівнях.
  Наукове визначення екологічної безпеки виходить з того, що вона є різновидом загального поняття безпеки, яке походить від англійського слова «весигіїу», що означає стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства, держави від внутрішніх та зовнішніх загроз'.
  Близьким до цього є визначення екологічної безпеки як забез¬печення захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних за¬гроз, що створюються антропогенними чи природними чинника¬ми, для навколишнього середовища2.
  У той же час не виключається і більш широке розуміння еко¬логічної безпеки в довідковій та енциклопедичній літературі. Най¬поширенішим

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-721 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>