азначені питання, на відміну від загальних питань охо¬рони навколишнього природного середовища, належним чи¬ном не досліджувались і не висвітлювались.
  Екологічний добробут — загальнонародна мрія і потреба. Він повинен стати повсякденною турботою законодавчих і правоохоронних органів, наукових установ і освітніх закладів, шкіл і дошкільних установ, трудових колективів і кожного гро-мадянина.
  § 4.3. Профілактика екологічних правопорушень
  Профілактика в правовій охороні природи визнається за¬гальною спрямованістю природоохоронної політики нашої дер¬жави. Більше того, їй належить провідне місце в системі при¬родоохоронних заходів, оскільки вона допомагає запобіганню екологічних правопорушень.
  Профілактика екологічних правопорушень грунтується перш за все на екологічному законодавстві, профілактичний потенціал якого значно зріс у зв'язку з прийняттям низки но¬вих законів, присвячених охороні різних об'єктів природи. В екологічному законодавстві існує розгалужена система пра¬вових актів і норм, направлених на профілактику екологічних правопорушень. Такі норми є в Земельному, Водному, Лісо¬вому кодексах, в Законах України «Про тваринний світ», «Про охорону атмосферного повітря», «Про природно-запо¬відний фонд України» та інших екологічно-правових актах.
  У Земельному кодексі України профілактичне значення мають статті, які визначають правовий режим усіх складових частин державного земельного фонду (земель сільськогоспо¬дарського призначення, населених пунктів, промисловості, транспорту, інших земель); статті, які передбачають захист і гарантії прав власників землі та землекористувачів, а також здійснення державного контролю за використанням і охоро¬ною земель.
  У Водному кодексі профілактичне значення мають статті, які передбачають:
  державний облік вод;
  встановлення нормативів у галузі використання

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>