иродного середовища з інши¬ми державами, а також в рамках природоохоронної діяльно¬сті 00Н та організацій, що входять до її системи, інших уря¬дових і неурядових міжнародних організацій.
  Стан охорони навколишнього природного середовища у світовому масштабі залежить від ефективності охорони дов¬кілля в кожній державі. Проте це не зменшує значення між¬народної охорони. Тим більше, що є міжнародні об'єкти при¬роди, які повинні охоронятися зусиллями всіх держав світу. До таких об'єктів належать Світовий океан, повітряний ба¬сейн і космос.
  Є й інші проблеми екологічного характеру, які повинні ви¬рішувати спільно держави світу. Наприклад, неприпустимість екологічного благополуччя однієї держави за рахунок еколо¬гічної шкоди, нанесеної іншим державам, вільний обмін між¬народною екологічною інформацією, взаємодопомога за над¬звичайних екологічних обставин.
  Визначальними актами міжнародно-правового екологічно¬го співробітництво є резолюції Генеральної Асамблеї 00Н з питань охорони навколишнього природного середовища і Все¬світня хартія охорони природи, яка була схвалена і затвер¬джена Генеральною Асамблеєю 00Н 28 жовтня 1982 р.
  Серед інших міжнародно-правових актів екологічного спрямування є договори, конвенції, угоди. Україна підписала 17 міжнародних конвенцій у галузі охорони довкілля та 15 протоколів до них.
  Серйозною перешкодою на шляху до екологічної безпеки залишається чорнобильська проблема. На заходи щодо міні¬мізації наслідків аварії на ЧАЕС Україна щорічно витрачає близько 1 млрд доларів США. Але й сьогодні, через 15 років після катастрофи, постійно відчувається її загрозливе дихан¬ня. Прагнучи позбавити людство від негативного впливу, в Україні ухвалено рішення про виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації, що й було зроблено в кінці 2000 р. Гуманні дії в інтересах людства повинні виявити

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>