асників екологічних відносин, формує їх моральне та духовне обличчя.
  Знання екологічного права'необхідні сьогодні спеціалісту будь-якого профілю і кожному громадянинові, які щоденно вступають в екологічні відносини з навколишнім природним середовищем.
  Отже, екологічне право має великі потенційні можливості щодо забезпечення охорони навколишнього природного сере¬довища.
  Першоосновою охорони навколишнього природного сере¬довища е розробка і прийняття законодавчих та інших еколо-го-правових актів.
  Основоположне значення для розвитку всієї системи за¬конодавства про охорону навколишнього природного середо¬вища має Конституція України, у ст. 16 якої записано: «За¬безпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рів-новаги на території України, подолання Чорнобильської ка¬тастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави».
  Стаття 66 Конституції вказує на те, що «кожен зобов'я¬заний не заподіювати шкоду природі,... відшкодувати завдані ним збитки».
  Статті Основного Закону України встановлюють конститу¬ційні основи діяльності органів держави в галузі охорони нав¬колишнього природного середовища.
  Конституційні положення щодо охорони навколишнього природного середовища знаходять свій розвиток у законодав¬чих актах про органи місцевого самоврядування: сільські, се¬лищні, міські, районні, обласні Ради та їх виконавчі органи, а також в багатьох інших правових актах екологічного спряму¬вання.
  Крім норм Конституції', які присвячені охороні навколиш¬нього природного середовища, для розвитку природоохорон¬ного законодавства безпосереднє значення мають і ті норми Основного Закону, в яких вирішуються загальні питання роз¬питку суспільних відносин.
  Зміцненню охорони навколишнього природного середови¬ща сприяє проведена кодифікація законодавства

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>