ів; при¬родні ресурси, що вже залучені до господарського обігу, та ті, що не використовуються в народному господарстві в наш пе¬ріод (земля, вода, атмосферне повітря, ліс та інша рослин¬ність, тваринний світ); ландшафти та природні комплекси. Екологічна безпека населення розглядається як одне з най-більш відповідальних і благородних завдань.
  Велика роль у досягненні та постійному забезпеченні вза¬ємодії суспільства і природи належить праву. В законодавчих актах визначаються пріоритетні напрямки державної політики в галузі природокористування, шляхи подолання екологічної кризи. За допомогою права забезпечується екологізація тех¬нологій у промисловості, сільському господарстві, енергетиці, будівництві, на транспорті, а також здійснення глибокої ре¬форми існуючої практики природокористування. Право — один із найактивніших засобів управління суспільством, стабі¬лізуючий фактор в його житті.
  За допомогою права визначаються і здійснюються органі¬заційні, економічні, технічні та наукові пріоритети досягнення екологічної безпеки України. Це потребує глибокого вивчення властивостей, якими наділено право взагалі, та екологічне зокрема. На жаль, тривалий час у науковій літературі еколо¬гічні проблеми якщо й не ігнорувалися, то і не досліджувалися належним чином. Це стосується і правової науки.
  Певний інтерес до проблем охорони природи вчені-право-знавці стали виявляти порівняно недавно. Ці проблеми досліджували Ю. С. Шемшученко, В. Л. Мунтян, Н. І. Тітова, В. 1. Андрейцев, В. В. Костицький, С. М. Кравченко, В. В. Носік, В. К. Попов, Ю. О. Вовк, В. В. Гречко, В. О. Чуйков, М. В. Шульга, В. К. Матвійчук, Б. Г. Розов-ський (Україна); О. С. Колбасов, В. В. Петров, Н. Д. Казан-цев, Г. О. Алсеньонок, О. М. Колотинська, Г. М Полянська, І. В. Павлов, М. І. Краснов, Б. В. Єрофеєв, І. В. Іконицька, Р. Д. Боголепов,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>