го повітря, водойм підземних вод, зелених наса¬джень, грунту.
  Певна частка забруднення навколишнього середовища в містах припадає на транспорт. Тому необхідно находити най¬більш раціональне розміщення транспортних потоків, виведен¬ня їх за межі жилої зони, а транзитних шляхів — за межі міста, передбачати транспортні розв'язки для безупинного ру¬ху автомобілів.
  При забудові міст та інших населених пунктів належить забезпечити введення в установлені строки водопроводів, ка¬налізаційних і очисних споруд, санітарну очистку, утилізацію промислових, комунально-побутових та інших відходів.
  З метою зменшення впливу промислових підприємств на навколишнє середовище передбачено створення навколо них санітарно-захисних зон. Залежно від характеру і масштабів шкідливих викидів підприємства поділені на п'ять класів. Під¬приємства 1 класу повинні мати санітарно-захисну зону у 1000 м, II класу — 500 м, III класу — 300 м, IV класу — 100 м, V класу — 50 м. Обов'язковою умовою упорядкова¬ності такої зони є її озеленення, що для сучасного міста має особливе значення. Рослини здатні поглинати і засвоювати різні гази та пил, чим очищають атмосферне повітря. А трав'яниста рослинність вбирає в себе усі радіоактивні опади.
  Озеленення корисне і тим, що сприяє спілкуванню людини з природою. Людина щодня, щомиті повинна відчувати зв'язок з довкіллям. Адже життя людини тісно пов'язане з природою, з її виникненням. Сьогодення тим більше вимагає зміцнення цих зв'язків.
  Важливу роль в охороні навколишнього природного сере¬довища в містах та інших населених пунктах покликане відіг¬рати законодавство про забезпечення санітарного та епіде¬мічного благополуччя населення. Воно базується на засадах Конституції України, Основах законодавства України про охо¬рону здоров'я і складається з Закону України «Про забезпе¬чення санітарного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>