них наслідків, передба¬чається встановлення при будівництві тваринницьких ком¬плексів і ферм санітарно-захисних зон. У залежності від виду і кількості тварин на фермі чи комплексі розміри санітарних зон можуть бути від 300 до 1500 м.
  Тваринницькі комплекси і ферми належить розміщати за межами населених пунктів і на відстані від водних джерел.
  Навколишнє середовище в сільській місцевості забруд¬нюється при використанні сільськогосподарської авіації для захисту рослин. Велика кількість пестицидів потрапляє на ді¬лянки і об'єкти, які не призначені для обробітку: ріки, озера, луки, виробничі та житлові об'єкти. Щоб запобігти таких не¬гараздів, треба завжди у виробничих процесах враховувати екологічні фактори. Застосування в сільському господарстві технічних засобів вимагає наукового підходу і виваження.
  Ведення сільськогосподарського виробництва на науковій основі передбачає не тільки краще використання трудових ресурсів, виробничих фондів, а й активну діяльність щодо охо¬рони навколишнього природного середовища. Мова йде про всебічну екологізацію сільськогосподарського виробництва.
  У цьому зв'язку на особливу увагу заслуговують екологіч¬не виховання сільського населення і рівень його наукової ос¬віченості. Сьогодні працівнику сільського господарства треба мати справу із складними машинами, хімізацією і меліорацією земель, агрономічною і зоотехнічною науками. Забезпечити так необхідну екологізацію сільськогосподарського виробницт¬ва зможуть лише добре обізнані в зазначених галузях спеці¬алісти.
  Отже, настав час по-новому подивитись на становлення працівників сільського господарства, їх підготовку і формуван¬ня як спеціалістів, здатних розвивати виробництво і забезпе¬чувати його екологізацію.
  Екологізація сільського господарства забезпечить зрос¬тання виробництва сільської продукції, поліпшить її

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>