міки. Такі норми є в Земельному, Водному, Лісовому ко¬дексах України, в законах про охорону атмосферного повітря,
  тваринного світу та інших правових актах природоохоронного значення.
  Визначальним у забезпеченні охорони природного сере¬довища в сільському господарстві є стан використання і охо¬рони земель як основного об'єкта природи, від якого в знач¬ній мірі залежить стан інших об'єктів. Для поліпшення стану земель чимало зроблено, у тому числі й у правовому відно¬шенні.
  У земельному законодавстві є ціла система норм, на¬правлених на використання і охорону земель. Але є ще ба¬гато недоліків і невикористаних можливостей. Це в першу чергу стосується екологізації землеробства.
  Як відомо, негативно впливає на стан використання зе¬мель водна і вітрова ерозія. В Україні зазнає впливу ерозії майже 20 млн га сільськогосподарських угідь, у тому числі 8 млн га орних земель. Кожний з цих видів ерозії має свої особливості й умови розвитку. Але наслідки їх однакові — зниження родючості грунту, врожайності сільськогосподар¬ських культур, спад виробництва сільськогосподарської про¬дукції у цілому.
  Крім того, вітрова ерозія та пилові бурі погіршують сані¬тарно-гігієнічні умови життя людей. Вони забруднюють атмос¬ферне повітря. У грунті можуть знаходитися збудники чуми, туберкульозу, дизентерії, бруцельозу, черевного тифу тощо. Вони з повітряними потоками можуть підніматися у повітря і переноситись на великі відстані, створюючи небезпеку для здоров'я і життя людей.
  Нерідко можна почути, що водна і вітрова ерозія — це явища природи. Так, але ці явища залежать і від діяльності або бездіяльності людей. Як відомо, ерозію викликає вирубу¬вання ґрунтозахисних лісів, розорювання крутих схилів і ве¬ликих площ з легкими грунтами, відсутність правильних сівоз¬мін, порушення трав'яного покриву при надмірному випасанні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>