одавством України. Це загальне по¬ложення знаходить конкретизацію у спеціальних правових ак¬тах у вигляді суми за кожну тварину в залежності від її виду.
  Якщо розмір шкоди не встановлений спеціальним законо¬давством, застосовують відповідні норми цивільного законо¬давства про відшкодування збитків, а саме статті 440 і 441 Цивільного кодексу України. При цьому відшкодування настає в повному обсязі.
  За незаконне добування або знищення диких тварин на території державного заповідника, державного природного на¬ціонального парку, державного зоологічного заказника стяг¬нення проводиться по таксі на відповідний вид тварин, збіль¬шені удвічі.
  Розглядаючи справи про відшкодування збитків, заподія¬них порушенням природоохоронного законодавства, суди мають враховувати, що за шкоду, заподіяну об'єктам природи працівником при виконанні трудових обов'язків, відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України, відповідає організація, з якою він перебуває в трудових відносинах. За регресним по¬зовом останньої на працівника може бути покладена відпо¬відно до чинного законодавства відповідальність за збитки в обмеженому чи повному розмірі.
  При заподіянні шкоди об'єктам природи джерелом підви¬щеної небезпеки їх власники відповідають за ст. 450 Цивіль¬ного кодексу України, згідно з якими відповідальність може бути покладена за відсутності їх вини.
  У разі заподіяння шкоди внаслідок наїзду транспортних засобів на диких тварин власники транспортних засобів мо¬жуть бути звільнені від відшкодування шкоди, коли доведуть, що заподіяння шкоди сталося внаслідок дії непереборної сили.
  Незаконно добуті (зібрані) об'єкти тваринного світу, виго¬товлена з них продукція, знаряддя правопорушення підля¬гають конфіскації у встановленому законодавством України порядку. Коли ж їх неможливо вилучити, відшкодовується на користь держави

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>