|
й;
виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тва¬рин; пропаганди важливості охорони тваринного світу засоба¬ми масової інформації; стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тварин-ного світу.
Для вирішення проблеми охорони тваринного світу велике значення має охорона мігруючих видів диких тварин. Мігрую¬чи на сотні і тисячі кілометрів, тварини на своєму шляху пе¬ретинають кордони різних країн. Тому забезпечення їх охо¬рони вимагає спільних зусиль всіх держав.
З метою розробки і вжиття спільних заходів щодо забез¬печення, охорони мігруючих видів тварин протягом усього їхнього міграційного шляху на землі, в повітрі й у воді 23 червня 1979 р. у Бонні було прийнято Конвенцію «Про збереження мігруючих видів диких тварин», яка набрала чин¬ності 3 листопада 1983 р.
У цьому документі була визнана необхідність співпраці різних країн у галузі охорони тварин, що мігрують через на¬ціональні кордони. Зокрема, в Конвенції зазначено, що, вра¬ховуючи наростаючу екологічну, генетичну, наукову, естетич¬ну, рекреаційну, культурну, освітню цінність диких тварин, а також їх цінність із соціальної та економічної точок зору, дер¬жави повинні зберігати мігруючі види тварин, які живуть в межах кордонів національної юрисдикції або перетинають ці кордони.
19 березня 1999 р. Верховна Рада прийняла Закон Ук¬раїни «Про приєднання України до Боннської Конвенції». Це означає, що Україна взяла на себе зобов'язання дотримува¬тися норм, проголошених у рішеннях зазначеної Конвенції.
Охороні диких тварин присвячена також Конвенція «Про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що пере¬бувають під загрозою зникнення», яка була підписана у Ва¬шингтоні 3 березня 1973 року. Торгівля тваринами і рослина¬ми, вилученими з дикої природи, набула загрозливих масшта¬бів. Конвенція
|