пових, лісостепових, гірських районів, що мають важливе значення для захисту навколишнього природ¬ного середовища; полезахисні лісові смуги, захисні лісові на¬садження на смугах відводу залізниць, захисті лісові наса¬дження на смугах відводу автомобільних доріг);
  — санітарно-гігієнічні та оздоровчі (ліси населених пунк¬тів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промисло¬вих підприємств, ліси першого і другого поясів санітарної охо¬рони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій).
  До першої групи належать також ліси на територіях при¬родно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам'ятники природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне зна-чення).
  До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення, і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.
  У лісах першої та другої груп можуть бути виділені захисні земельні ділянки лісового фонду з режимом обмеженого лі¬сокористування.
  Поділ лісів на групи та віднесення до категорій захище¬ності, переведення лісів з однієї групи до іншої, а також ви¬ділення особливо захищених земельних ділянок лісового фон¬ду проводиться залежно від народногосподарського призна¬чення лісів, їх місця розташування та функцій, які вони вико¬нують.
  З найдавніших часів ліс задовольняє найрізноманітніші матеріальні й духовні потреби людини. Його ресурси широко використовуються в багатьох галузях народного господарства і культури. Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікар¬ська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що ви¬користовуються для задоволення потреб населення і вироб¬ництва. Залежно від призначення розрізняють

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>