охорону.
  Увага до посилення охорони вод зростає також у зв'язку з їх шкідливими діями. Такими діями є:
  наслідки повені, що призвели до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів; руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд;
  заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод внаслідок ненормованої по¬дачі води під час зрошення, витікання води з водопровідно-каналізаційних систем та перекриття потоків підземних вод при розміщенні великих промислових та інших споруд; за¬бруднення земель в районах видобування корисних копалин, а також після закінчення експлуатації родовищ та їх консер¬вації; ерозія грунтів, утворення ярів, зсувів і селей.
  Існують різні засоби охорони вод: гідромеліоративні, лісо¬меліоративні, агротехнічні, санітарні та ін. Серед них особли¬
  ве місце належить правовим засобам. Наше законодавство покликане активно сприяти як раціональному, науково об¬грунтованому використанню вод, так і їх охороні.
  Основним законодавчим актом, який регламентує поря¬док використання і охорони вод, є Водний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 6 червня 1995 р. Саме ? він визначає завдання водного законодавства. У ст. 2 Кодек-| су записано: «Завданням водного законодавства є регулю-| вання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичер¬пання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслід¬ків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористу-вання».
  З прийняттям нового Водного кодексу підведені підсумки всього попереднього розвитку водного законодавства. В Ко¬дексі розвинуто й доповнено

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>