льного законодавства, не забезпечують
  його повного і беззастережного виконання. Це помітно по¬слаблює цивільно-правову охорону земельних відносин. Щоб підвищити її ефективність, потрібна подальша деталізація норм цивільного права з метою недопущення порушень зе-мельного законодавства. Разом з тим, було б помилкою' спрямувати всю практичну роботу судів щодо охорони зе¬мельних правовідносин на повне усунення прогалин у цивіль¬ному законодавстві. При професійному підході до виконан¬ня норм цивільного права суди вже зараз мають змогу якнайкраще забезпечувати законність у сфері земельних від¬носин, надійно захищати права землевласників і землекорис¬тувачів.
  Адміністративно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства встановлюється широким колом державних органів, які здійснюють регулюючу і правоохорон¬ну діяльність. Вона настає для органів або посадових осіб, з якими винний не перебуває в службових або трудових відно¬синах і яким він безпосередньо не є підлеглим. Адміністра¬тивно-правова відповідальність відрізняється від кримінальної та цивільної оперативністю реагування на правопорушення і великим вибором заходів впливу на осіб, які їх допускають.
  Адміністративно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства застосовується у випадках, коли діями або бездіяльністю особи порушені адміністративно-пра¬вові норми, що регулюють земельні відносини; у результаті порушення вимог норм адміністративного права власнику землі чи землекористувачу завданий такий збиток, що не пе¬редбачає кримінальної відповідальності; землеробу не завда¬но збитків порушенням адміністративно-правових норм, але склалась реальна загроза заподіяння такого збитку.
  Питання про адміністративно-правову відповідальність ви¬рішується як в одноособовому, так і в колегіальному порядку. В адміністративних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>