ня. Закони відбива¬ють волю більшості громадян, які їх дотримуються, бо пере¬конані у правильності і необхідності закріплених у них поло¬жень. Але є окремі особи, для яких закон має значення лише тому, що його невиконання карається. Тому мусимо вдоско¬налювати правове регулювання юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
  Для посилення охорони земель необхідно підвищити від¬повідальність конкретних керівників за безгосподарське став¬лення до землі. Керівник відповідає не тільки за свою діяль¬ність, а й за те, що робить його колектив. Саме керівники колективних сільськогосподарських підприємств, радгоспів, ін-
  ших господарств винні в тому, що багато цінних земель пус¬тують навколо тваринницьких ферм, тракгорно-польових ста¬нів, уздовж внутрішньогосподарських доріг, полезахисних смуг, на ділянках кинутих силосних траншей, під старими не-продуктивними садами, скиртами соломи, вигонами, загибли¬ми лісосмугами.
  Безгосподарське використання угідь через безгосподарне виконання своїх посадових обов'язків керівників господарств призводить до ерозії грунтів, заболочення, заростання земель чагарником, лісом, через що знижується родючість полів і частина земель вибуває із сільськогосподарського обороту, колективні сільськогосподарські підприємства, радгоспи за¬знають великих збитків, але, як правило, за це ніхто не несе відповідальності.
  За останні роки загострилась проблема підтоплення зе¬мель через підняття рівня ґрунтових вод внаслідок грубих по¬рушень у проектуванні та будівництві, а також в експлуатації гідротехнічних і меліоративних систем.
  У результаті того, що в багатьох господарствах земля ви¬користовується нераціонально, ми поступаємося розвинутим державам у врожайності полів, продуктивності праці та тва¬ринництва, різноманітності та якості продуктів харчування.
  Усуненню

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>