визначаються законодавством України.
  Стаття 38 Земельного кодексу України передбачає пільги щодо плати за землю. Згідно з цією статтею від плати звіль¬няються:
  а) заповідники, національні та дендрологічні парки, бота¬нічні сади;
  б) заказники (крім мисливських), дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогос¬подарського профілю;
  в) державні сортовипробувальні станції та сортодільниці, а також землі радгоспів, що використовуються цими станціями і дільницями для випробування сортів сільськогосподарських культур;
  г) заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, со¬ціального забезпечення, дитячі санаторно-курортні та оздо¬ровчі, а також навчально-виховні;
  д) заклади фізичної культури та спорту, за винятком коо¬перативних і приватних;
  е) благодійні фонди;
  є) інваліди 1 та II груп, учасники Великої Вітчизняної війни і прирівняні до них особи, пенсіонери;
  ж) громадяни, громадські об'єднання осіб, які постражда¬ли внаслідок Чорнобильської катастрофи.
  Не стягується плата за радіоактивне і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які введено обмеження щодо ведення сільського господарства, а також за землі, що пере¬бувають у тимчасовій консервації або в стадії сільськогоспо¬дарського освоєння.
  Новостворені селянські (фермерські) господарства звіль¬няються від плати за землю протягом трьох років з часу пе¬редачі їм у власність або надання в користування земельної ділянки.
  Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Ки¬ївська і Севастопольська міські Ради народних депутатів мо¬жуть установлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний термін, відстрочення сплати, зниження ставки земельного податку.
  Крім стимулювання раціонального землекористування плата за землю стримуватиме її марнотратство, не допуска¬тиме безгосподарного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>