ьки повно і всебічно питання охорони земель урегульо¬вані в законодавчих актах, залежатиме ефективність їх охо¬рони. Норми права проявляються з набранням чинності за¬коном, що містить ці норми, а не з моменту вчинення винним правопорушення. Тому не можна погодитися з думкою ака¬деміка С. Г. Струмиліна, що закон не проявляє своїх потенцій доти, доки він не зазнає порушення1.
  Отже, поняття охорони не вичерпуються відповідальністю, воно значно ширше. Притягнення до відповідальності — це лише частина великої і важливої проблеми охорони земель. Ми вважаємо принципово неправильним зводити правову охорону земель до тієї чи іншої форми відповідальності. У цьому випадку вся величезна і надзвичайно важлива правова і організаційна діяльність як самих власників землі та земле¬користувачів, так і відповідних державних органів щодо запо¬бігання порушенням в галузі охорони земель залишається нібито в тіні, а на передній план висувається примусовість права.
  Проблему правової охорони земель необхідно розглядати в більш широкому аспекті, пам'ятаючи, що основною метою е її запобіжне, профілактичне значення. Як кажуть у народі, мудрий законодавець попередить злочин, щоб не бути виму¬шеним потім карати за нього.
  Відмічаючи ту роль, яку відіграють розробка і прийняття правових актів про охорону земель, необхідно підкреслити, що ефективність охорони зростатиме в міру подальшого вдос¬коналення законодавства. Дійовим регулятором суспільних земельних відносин може виступати тільки таке законодав¬ство, яке постійно вдосконалюється і оновлюється.
  Важливим кроком на шляху оновлення земельного зако¬нодавства, з урахуванням великої кількості завдань, стало
  прийняття нового Земельного кодексу України. Але оновлен¬ня земельного законодавства не закінчується, а фактично тільки розпочинається. На виконання цього закону будуть,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>