ез грунт можуть передаватися такі захворювання, як сибірка, сап, бруцельоз, правець, газова гангрена. Взагалі грунт має властивість са-моочищатися, але це дуже тривалий процес. Темпи самоочи¬щення грунту значно нижчі, ніж інших об'єктів природи, зокрема повітря, води. А тому краще запобігати забрудненню грунтів.
  Проблема охорони земель вирішується різними шляхами і засобами, зокрема правовими. Можливості права великі. Воно визначає правовий режим усіх складових частин єдино¬го земельного фонду України; закріплює права і обов'язки землевласників і землекористувачів; передбачає економічні і організаційні заходи охорони земель; узаконює здійснення контролю за використанням і охороною земель; передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства; ре-
  гупюе інші питання раціонального використання і охорони земель.
  Важлива роль у забезпеченні охорони земель належить теоретичним розробкам, які мають сприяти вдосконаленню раніше прийнятих правових норм, пов'язаних з охороною зе¬мель, і бути науковою основою подальшого розвитку і зміц¬нення земельних відносин в Україні.
  При вирішенні теоретичних і практичних питань охорони земель треба виходити з того, що забезпечення їх охорони — це конституційна вимога. У ст. 14 Конституції України запи¬сано: «Земля є основним національним багатством, що пере¬буває під особливою охороною держави».
  Надійна охорона земель і раціональне їх використання — це ключ до вирішення продовольчої проблеми, гарантія за¬безпечення населення продуктами харчування, а промисло¬вості — сировиною, важливий крок до подолання економічної та екологічної кризи.
  § 7.2. Поняття і значення правової охорони земель
  Правова охорона земель — це система юридичних захо¬дів, спрямованих на збереження земель, відновлення і збіль¬шення їх родючості. За своєю суттю правова охорона земель

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>