ирішенню цієї проб¬леми сприяє ст. 27 Земельного кодексу України, яка перед¬бачає однією з підстав припинення права користування зем¬лею невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років — для несільськогосподарських потреб.
  На наш погляд, за використання сільськогосподарських земель не за призначенням або залишення їх без викорис¬тання повинна наставати також юридична відповідальність конкретних винних осіб, яка має носити матеріальний ха-рактер.
  В умовах швидкого розвитку промисловості, всіх видів транспорту, зростання міст проблема вилучення земель для несільськогосподарських потреб набула особливого значення. Не випадково з цього питання було прийнято цілий ряд пра-вових актів. Але, як доводить практика, безліч правових норм з того чи іншого питання ще не вирішує проблеми.
  За останні роки у колишньому СРСР щорічно вилучалося для несільськогосподарських потреб в середньому понад 500 тис. га угідь, у тому числі понад 200 тис. га орних земель.
  Забезпечення раціонального використання, відновлення і охорони земель — проблема не лише України і країн СНД, а й багатьох інших країн світу. Людство за всю історію свого розвитку втратило понад 2 млрд га сільськогосподарських угідь, що значно перевищує загальну площу сучасних угідь.
  Нині у світі на одну людину припадає в середньому 0,3 га орної землі, а ЗО років тому було 0,60 га. В Україні цей по¬казник трохи кращий. На кожну людину в республіці припадає 0,64 га орної землі. Проте і таке співвідношення на користь України не дає підстав для заспокоєння. В республіці щорічно вилучається із сільськогосподарського обороту понад 12 тис. га сільськогосподарських угідь.
  Чим же визначаються такі великі втрати орнопридатних земель? Причин багато і зумовлені вони активізацією люд¬ської

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>