ті та транспорту. Характерною рисою цих земель є те, що вони використовуються головним чином як засіб виробництва, на відміну, наприклад, від земель про¬мисловості та міських земель, що використовуються як прос¬торово-операційний базис.
  Землі сільськогосподарського призначення насамперед підлягають охороні від необрунтованих відводів для потреб
  несільськогосподарського характеру. Як зазначено у ст. 21 Земельного кодексу України, для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, за¬лізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі, магіст¬ральних трубопроводів, а також для інших несільськогоспо-дарських потреб надаються землі несільськогосподарського призначення, не придатні для ведення сільського господар¬ства або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.
  Про неприпустимість вилучення для несільськогосподар-ських цілей особливо цінних продуктивних земель говориться і в ст. 33 Земельного кодексу.
  Згідно зі ст. 62 Земельного Кодексу України використан¬ня зрошуваних і осушених земель, ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними плодовими насадженнями, не допус¬кається навіть для розміщення об'єктів внутрішньогосподар-ського будівництва сільськогосподарських підприємств, уста¬нов і організацій.
  Поряд із вжиттям заходів щодо збереження земель сільськогосподарського призначення від зменшення, водночас дуже важливо прагнути до їх збільшення за допомогою пра¬вових заходів. По-перше, слід переглянути та відмінити всі раніше прийняті постанови і рішення про переведення орних земель до інших, менш продуктивних видів угідь, по-друге, по¬вернути до посівного клину землі, що випали з сільськогоспо¬дарського обороту через безгосподарність або заросли чагар¬никами.
  Крім того, треба повністю виключити випадки залишення земель без використання. Юридичному вирішенню

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>