ат на охорону природи не вирішить проб¬лему, якщо не зміниться ставлення людей до навколишнього середовища. Держава вийде з екологічної кризи тільки тоді, коли кожний керівник і громадянин засвоять, що, по-перше, забруднення довкілля та надмірне споживання природних ре¬сурсів стає економічно невигідним, по-друге, зволікання з охороною навколишнього природного середовища є самогуб¬ством. Треба назавжди відмовитися від споживацького став¬лення до природи, слід пам'ятати, що природа -— єдине сере-довище існування суспільства.
  Економічні гарантії реалізації екологічного права, як пра¬вило, не діють довільно. Більшість із них застосовуються в рамках, визначених правом, і мають правову форму. Широке використання правової форми суспільного регулювання є од¬нією з об'єктивних закономірностей розвитку правової дер¬жави. Але закріплення в праві економічних важелів недостат¬ньо. Не менш важливо, щоб правові норми всебічно допома-, гали економічним заходам діяти в потрібному напрямі. Необ¬хідно удосконалювати саме екологічне законодавство. Воно має сприяти розвиткові й удосконаленню економічного меха¬нізму охорони навколишнього природного середовища, стати складовою частиною виробничо-господарської діяльності. Тільки за цієї умови підприємство буде зацікавлене в охороні оточуючого середовища не менше, ніж у збільшенні кількості і поліпшенні якості своєї продукції.
  § 6.3. Юридичні заходи щодо забезпечення реалізації екологічного права
  До юридичних заходів реалізації екологічного права відно¬сяться:
  а) здійснення державного і громадського контролю за до¬держанням вимог екологічного законодавства всіма суб'єкта¬ми екологічних відносин;
  б) припинення господарської діяльності підприємств, уста¬нов і організацій у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
  в) звільнення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>