ротиправний характер своєї дії чи
  бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
  Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяль¬ності, або легковажно розраховувала на їх відвернення чи не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч мала б і могла їх передбачати.
  Конкретні склади адміністративних екологічних правопору¬шень із зазначенням суб'єктів відповідальності, санкцій, пра-вочинностей органів щодо застосування заходів адміністра¬тивної відповідальності передбачені в Кодексі України про адміністративні правопорушення (глава VII). Причому склади адміністративних правопорушень у галузі охорони навколиш¬нього природного середовища конкретизовані стосовно кож¬ного об'єкта природи. Наприклад, псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель, порушення правил використання земель; порушення вимог щодо охорони надр;
  порушення правил охорони водних ресурсів; незаконна по¬рубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодня¬ку, порушення вимог щодо пожежної безпеки в лісах, охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію підпри¬ємств і споруд тощо. Кодекс України про адміністративні пра-вопорушення нараховує 53 склади екологічних правопору¬шень. Для адміністративного правопорушення характерним є відсутність ознак злочину, які притаманні кримінальному пра¬вопорушенню.
  Суб'єктами адміністративних правопорушень у сфері охо¬рони природи можуть бути тільки громадяни і службові особи. Останні піддягають адміністративній відповідальності за адмі¬ністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням уста¬новлених правил у сфері охорони природи, здоров'я населен¬ня та інших правил, забезпечення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>