|
м екологічного злочину е природні багатства (зем¬ля, вода, ліс, тваринний світ, атмосферне повітря тощо), або навколишнє природне середовище в цілому.
Об'єктивна сторона екологічного злочину включає три умови: злочинне порушення екологічного законодавства; за¬подіяння шкоди природному середовищу або реальну загрозу її заподіяння; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою порушника і результатом, який настав.
Суб'єктами екологічних злочинів є фізичні особи. Серед екологічних складів злочинів немає таких, за якими відповідальність несли б лише посадові особи. Однак є такі склади злочинів, відповідальність за які покладається го¬ловним чином на посадових осіб. Зрозуміло, що в таких ви¬падках вони притягуються до відповідальності за статтями Кримінального кодексу України про службові злочини: за зло¬вживання владою або службовим становищем, за перевищен¬ня влади або службових повноважень, за халатність. До та¬ких складів відносяться, наприклад, забруднення водойм, за¬бруднення атмосферного повітря.
Суб'єктивна сторона екологічного злочину характеризу¬ється тим, що кримінальний закон передбачає обидві форми вини — навмисну і необережну. Причому є злочини, які пе¬редбачають тільки навмисну вину — знищення лісних маси¬вів, вчинене шляхом підпалу, умисна потрава посівів або умисне пошкодження захисних лісонасаджень, незаконні ви-
рубування лісу, полювання, рибний, звіриний або інший вод¬ний добувний промисел тощо.
І навпаки, є злочини, які можуть бути вчинені тільки з не¬обережності або недбалості, наприклад, необережне знищен¬ня або пошкодження лісових культур.
Є такі склади злочинів, які набувають екологічного зна¬чення лише тоді, коли при їх вчиненні завдається шкода ото¬чуючому природному середовищу. До них відносяться, зокре¬ма, самовільний захват землі, порушення правил розробки
|