альності — відновлю-вальну — в юридичній літературі часто називають компенса¬ційною, звужуючи тим самим її зміст. Компенсувати можна втрати, понесені внаслідок правопорушення. Відновлювальна ж функція має на меті поновлення порушених суб'єктивних прав організацій і громадян, а це поняття значно ширше, ніж компенсація втрат. Наприклад, відновленню підлягають права природокористувачів (землекористувачів, водокористувачів, лісокористувочів тощо), незалежно від того, чи було завдано їм матеріального збитку.
  Залежно від галузевої належності відновлювальних захо¬дів розрізняють характер і спосіб відновлених порушених прав. Відновлення в цивільному праві — це відшкодування збитків, повернення в попередній стан (за недійсності угод), і виконання окремих робіт, здійснення примусовим способом
  визнання права за особою тощо. Цивільно-правові поновлю¬вальні захопи надходять головним чином від судових органів.
  Відновлення в адміністративному праві характеризується відміною вищестоящими органами державного управління не¬законних актів, що порушують право природокористувачів, прийнятих нижчестоящими органами державного управління. Вищестоящий орган, відміняючи незаконний акт, тим самим домагається поновлення порушених прав. Норми відновлю-вального характеру, за допомогою яких забезпечується від¬новлення порушених прав, також містяться в земельному, екологічному та деяких інших галузях права.
  Зрозуміло, що сама по собі відміна незаконних актів від¬повідальністю вважатися не може. Відновлення порушених прав буде вважатися відповідальністю лише у разі, якщо воно супроводжуватиметься додатковими заходами карального ха¬рактеру для особи, яка порушила права певного природоко-ристувача. Саме так ми розуміємо суть відновлювальної функції юридичної відповідальності.
  Третьою функцією юридичної відповідальності, як уже

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-420 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>