рських
   підприємств», прийняття якого (варіанту) потребує розвиток ринкової
   аграрної економіки і слугуватиме теоретичною основою для правового
   регулювання зазначеного виду аграрних відносин. Не треба особливо
   доводити, що закріплення у законодавчих актах понять нових правових явищ є
   необхідним, оскільки їх відсутність породжує зайві суперечки спеціалістів
   і створює труднощі у правозастосовчій практиці.
   У спеціальній літературі проблемам організації і діяльності підсобних
   виробництв приділялася окремими ученими певна увага, проте всі вони
   розглядалися у дореформений період, ще за часів існування союзної держави,
   і щодо колгоспів, і радгоспів[3]. Слід зазначити, що юристи-аграрники
   своїми дослідженнями значно збагатили аграрно-правову науку в даній сфері.
   Крім того, цими дослідженнями закладена раціональна методологічна основа
   підходів щодо поняття підсобних виробництв. Однак дослідження
   здійснювалися в основному в період застосування переважно адміністративних
   методів управління, де вплив держави на сільське господарство був
   відчутним.
   Після здобуття Україною незалежності й переходу до ринкової економіки
   зроблені перші кроки у напрямі прийняття Примірних положень про підсобні
   промислові підприємства і промисли в колективних і державних
   сільськогосподарських

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-9 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>