рийняттям Верховною Радою УРСР постанови від 18 грудня 1990 р. "Про земельну реформу"), важливим для з'ясування суті, завдань та мети аграрної реформи є її аналіз із точки зору співвідношення із земельною реформою. Визначенню ролі земельної реформи в аграрних ринкових перетвореннях та її місця в аграрній реформі присвячені праці М. В. Шульги, Н. І. Титової, П. Ф. Кулинича, І. Будзиловича, А. Юрченка, Л. Новаковського, В. Леонця та інших учених.
  Предметом сучасної аграрноправової науки є та сож з'ясування змісту, стратегії та етапів розвитку аграрної реформи. Оскільки своєчасно не були визначені на законодавчому рівні стратегія, основні завдання та пріоритети аграрної (в тому числі земельної) реформи, в аграрноправовій науці відсутня єдність поглядів з цього приводу. Тому актуальною лишається проблема наукового обгрунтування стратегії та змісту майбутніх заходів щодо реформування суспільних відносин в аграрному секторі економіки. У цьому пла
  
  ні важливими є роботи В. І. Андрейцева, В. І. Семчика, М. В. Шульги та інших учених.
  Представниками аграрноправової науки сформульовано основні завдання та мета земельної й аграрної реформ. Більшість учених (М. В. Шульга, В. І. Андрейцев, П. Ф. Кулинич, І. Будзилович, А. Юрченко та ін.) поділяють думку про те, що головний принцип земельної реформи полягає в ліквідації монополії держави на землю (реформуванні відносин земельної власності) шляхом перерозподілу земель1. Основні завдання земельної реформи з урахуванням як економічних, так і біологічних, соціальних, екологічних функцій земель, чітко сформулював В. І. Андрейцев2.
  Представники аграрноправової науки (П. Ф. Кулинич, В. І. Федорович, В. К. Гуревський та інші) вирізняють окремі етапи земельної та аграрної реформ.
  Правовий аналіз організаційних форм і методів проведення аграрної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-668 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>