чим наслідком складних еволюційних наукових процесів і характеризується певним наступництвом.
  Процес розвитку науки в напрямі "колгоспне право СРСР" — "аграрне право України" особливо складний. Він розпочався ще в умовах колишнього СРСР у 6070х рр. XX ст. і вже тоді характеризувався творчим науковим підходом до оцінки суспільних відносин у сфері сільського господарства (згодом — агропромислового комплексу), їх критичним аналізом і визначенням перспективи. Власну наукову позицію щодо зазначених явищ завжди мали українські вчені: В. 3. Янчук, Н. І. Титова, В. ї. Семчик, В. С. Шелестов, ІД. В. Бичкова (Боцян) та ін. При цьому досить вагомою була їх позиція стосовно ролі законодавчої бази дня становлення (замість колгоспного права) нової широкої комплексної спеціалізованої галузі аграрного права.
  Активний розвиток і значне розширення сільськогосподарського (аграрного) законодавства і формування на його базі комплексної, інтегрованої і спеціалізованої галузі аграрного права стимулювали й формування наприкінці 1960х — початку 1970х рр. нової галузі юридичної науки — науки аграрного права.
  Однак уже й до цього часу вченими колишнього СРСР, у тому числі й УРСР, досліджувалися найважливіші проблеми сільськогосподарського виробництва й використання земель сільськогосподарського призначення. У межах науки колгоспного та земельного права І. В. Павловим, М. Д. Казанцевим, М. І. Козирем аналізувалися проблеми теорії колгоспного та земельного права; Г. В. Чубуковим — питання правового регулювання праці в колгоспах, міжгосподарської кооперації; 3. С. Бєляєвою визначалися джерела колгоспного права, міжгосподарської кооперації та ін.
  В УРСР також досліджували як загальнотеоретичні проблеми колгоспного права, так і питання розвитку його окремих правових інститутів. Наукові праці у цьому плані

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-668 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>