вій від'їзд до Бендер з виходом жидів з єгипетУ * зітхає, .на ріках вавилонських". Особливу любов має він до образів, взятих з життя моряків, і прирівнює себе до чоловіка, котрому буря розбила корабель: „Як корабельник, котрого застануть в океані противні вітри, змучений тим виглядає ясної погоди 1 спокійного порту, так і я, мучений безнастанними нещастями, заведений в своїх надіях, очікував і очікую обіцяної потіхи від його Королівської Величности"... по).
  І коли в кінці одного з листів його до Карла XII у зтомленного 1 змученого безпереривними митарствами й нещастями бідного Орлика вириваетея такий стогін наболілої душі: „Salve me, Domine, ne peream!"— то зразу ж почуваєш весь трагізм і всю безвідрадність становища, в якім опинилась людина...
  Певну художню цінність, як зразки ораторського мистецтва, мають також промови Орлика до Карла XII—одна з нагоди затверждення його Гетьманом, а друга—з нагоди Великодня, на латинській мові. Орлик знав більш п'яти мов і всіма ними володів в доскональності — як на письмі, так 1 в розмові.
  Взагалі, в багатьох своїх місцях писання Орлика уявляють з зебе на стільки художні й літературні речі, що, як зразки української епістолярної літератури першої половини XVIII віку, вони варті того, щоб складачі наших історичних хрестоматій звернули на них саму серйозну увагу.
  Подібно всім освіченим українцям свого часу, Орлик систематично провадив щоденник свого життя, „Dyaryusz podrozy", нещодавно знайдений ш).
  Конче необхідно подбати видати також і його.
  Нам нічого не відомо про долю Орликового потомства. Де покінчили свое житте 1 яке потомство полишила Анна Орликова, Варвара, Григорій? Знаємо тільки, що син .Орлика Григорій поступив на французську службу, жив деякий час в Парижі, Версалі і після батька продовжував його діяльність; дочка Варвара жила в Стокгольмі;

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>