ільности військові ні в чім нікогда в вічні часи не будуть з сторони їх московської нарушені і зламані, але всі люде військові і посполиті в таких власне вольностях будуть жити, в яких перед тим зоставали за дній життя, славної пам'яти небіжчика Гетьмана Богдана Хмельницького. ?сли прето Москва задержала своїх обітниць, поприсяжних, ЕІДОМО то єсть барзо добре не тільки вашмостям, добрим молодцям, Війську Запорожському, але і цілому світу. Поблажала вправді Москва з початку всьому нашому народу Українському, осипала копійками старшину всю і значне товариство військове і городове, одівала їх соболями, роздавала їм маетности, поки над шведами під Полтавою не одержала звитяжства, по котрім зараз перш війська свої в Україну спровадила і всюди в городах і селах на квартирах разположила, так далеце, же а ні єнеральних особ, а ні полковничі, а ні попівські, а ні козацькі доми не могли бити від станцій тих московських вольні. Потім зась, як скоро з шведами тая ж Москва війну скінчила і покій з ним потвердила, так зараз обітниці свої поприсяжні і грамотами царськими зтвержені одмінила, вольности всі поломала, суд і права свої мучительські в Україну впровадила і установила, а наші військові знесла, уряд Гетьманський відстановила і закорінила. Колегіум якоесь своє з 12 народу свого особ, а барцей з 12 окрутних мучителів зложенне, в Глухові утвердила, котрі як людей наших з худоб здирали, єдному з другим наєдині розмовляти не позволяли, тирансько мучили, кнутовали на страстку тянули, ребра ломали, як свиней повязавши на жару пекли, смолою кип'ячою поливали, вішали, стинали, четвертовали і инії многі мучительства, в світі неслихані, над народом нашим пополняли! І когда єнеральні особи, полковники і вся старшина, з усім Військом Запорожським городовим і зо всім народом, до царського величества покорне і слезне,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>