|
и проти Москви і встати на оборону України. По силі і способу вислову, по формі мови він нагадує в багатьох місцях відомі послання Івана Вишенського, уподобляючись йому гарячим тоном вислову і палкістю чуття.
— Авжеж вигасло тое вашмостям, добрим молодцям, з пам'яти,— запитує Орлик запорожців, — Як Москва при добиванню Січі.
1И1 Основа, 1862, X, Лист Орлика, стор. 14.
Ют) Записки, 105—106.
1Ю) Чтенія, 1847. Переписка, 38—42.
46 —
— 47
звабивши лрелестним ласки царської упевненнвм старшину військову \ товариство до присяги, утинала їм в таборі своїм голови? Як під час війни шведської, затягнувши на службу свою не мало товариства низового і упевнивши їх платою, запроважено до Петербургу, а там їх на каторг! пороздавано, де „всі погинули?" Не вонтплю о тім, же Москва, видаючи на собі відусіль війну тяжку і небезпешну, схоче ваш мостей, добрих молодців, Військо Запорожське, гладити, льстючи, золоті їм гори обіцяти, жалованием грошевим потішати 1 всякими вольностями упевняти, леч по кінченню війни що з вашмостями, добрими молодцями, станеться і цо якого нещастя і згуби своєї, чого не жичу, прийдеться? Самі на себе дізнаете 1 будите того жаловати, що тепер поривчо і нерозмислне. не зглядаючися на задні коліса, учинилисте, так власне, як тепер цілий народ Український, браття ваша, сродники і вдноземці ваши, жалосне і слезне на себе нарікають, же, не послухавши зичливих і правдивих, славної пам'яти небіжчика Гетьмана Мазепи пересторог, увіривши неприязненим і ошуканським московським упевненням, котрі в грамотах царською рукою властною підписаних і зтверждених всюди в Україні по всіх городах і по всіх церквах публичним читаннвм оголошали і Бога самого на тоє в свидітельство предоставляючи, Військо Запоріжське городове і Низове і цілий народ упевняли, же права
|