льки, справді, поезії, елоквенції, приміром в листі, до Скоропадського під час першого походу на Вкраїну 1711 року, або, ще більш того, в листі до Карла XII після невдачі під Білою Цеоквою, в котрім він описує злочинства татар. Згадаймо, напр., таке місце: .Яких нечуваних під місяцем звірств не робили тоді дикі татариї Вони обдирали й спустошали церкви— одні з них обертали в стайні, инші спалювали в попел, а над иншими навмисне вчиняли всіляки блюзнірства: перевертали престоли церковні топтали ногами св. дари, глумились над іконами, ґвалтували недорослих дівчат, мордували жінок і чоловіків, ще зарані позбавлених мечем, огнем і грабіжем всього свого майна. На всьому просторі від Дністра до Росі нахапали вони в ясир кілька тисяч духовних і світських людей, козаків, поспільства, жінок і дітей, і погнали в свої білгородські, буджацькі і ногайські оселі, спустошили вогнем і мечем весь край від Росі до Тетерева і до Дніпра, в полках Білоцерківськім і Канівськім понищили городи й містечки, а малих дітей, нездатних до ясиру, кидали в воду або розсікали надвое. Пером не можливо описати нелюдські вчинки, котрі творив з своїма свавільними татарами син Дзяунбея в Германовці. Його впустили в город на його проханнє на підставі дружби, а він обернув весь город з святими церквами в руїни й пожежу, більш п'яти тисяч тубольців і жителів сусідніх сел, що шукали в городі захисту, татари погнали в ясир, малолітніх дівчат ґвалтували і потім кидали в огонь, що обхопив весь город; до пятидесяти немовлят було одірвано від материних грудей і кинуто в огонь, инших роздирали надвоє, або, бравши за ніжки, розбивали головками об стіни" і т. д. І08).
  Скільки чуття, яка експресія, художність, запал в описі!... , _ лм(<
  Або згадаймо, напр., його лист до запорожців від 1734 року, в котрому він переконує запорожців повстати

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>