, се спорідненне його з покійним Гетьманом і утворювало підстави до обрання його в спадкоємці гетьманської булави. Однак опріч сього споріднення та Мазепиної спадщини, котра дісталась до його, як до законного спадкоємця Мазепи по смерти останнього, Войнаровський більш нічого не мав. До того ж він був і молодчий за Орлика, і не мав того державного стажу, що Орлик. Карло XII, що спочатку було ставився прихильно до кандидатури А. Войнаровського, незабаром переніс свою прихильність до Пилипа Орлика, узнавши, що Войнаровський мав менше прихильників для того, шоб бути обраним в Гетьмани |2).
  В Гетьмани був обранки генеральний писарь Пилип Орлик, як людина, що найбільш відповідала вимогам украТнсько! політики того грізного часу, в котрий спіткала смерть Мазепу, і як людина, що, стоючи дуже близько по роду своєї праці до особи Мазепи і користуючись його любовю, найкраще була знайома з думками й замірами покійного Гетьмана і присвячена у всі справи тодішньої української дипломатії. Мазепа, не зважаючи на порівнюючу молодість Орлика, дуже любив його. Після Войнаровськаго, котрого Мазепа любив, як родича, се була людина, котру він найбільше любив з усіх своїх близьких людей. Орликові першому, задумавши перейти на бік шведів, він одкрив свої таємні думки і плани про се, поклявшись перед хрестом з честного животворящого древа, що
  •) Альфред ? н с є н. Орлик в Швеції. Записки Н. Т. ім. Шевч. у Льв. 1909, ХСН, 94.
  7) Ibid., 95.
  8) Ibid. 112.
  *) Idem.
  »>) Ibidem, 93.
  J1) H. Костомаров ъ. Мазепа и мазелницы. СПБ., 1905. 712. !*) Idem.
  
  — Q —
  „не для приватної своєї ползи' робе се, „не для вишших гонорів, не для більшого обогащення, а не для иних якових небудь прихотей, но для вас всіх, під властю і реіментом моїм зостаючих, для жон і дітей ваших, для общого

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>