і її незалежність, ми вважаємо потрібним коротко, в загальних рисах, повторити те, що було вже сказано попереду.
  Орлик належав до категорії тіх українських політичних діячів, що думали вирішити українське питание шляхом чужоземної допомоги. Як апологет сеї ідеї і борець за самостійність України, він займає одно з найперших місць не тільки серед сучасних йому українських політичних діячів, але й инших часів. Визволеннє з під Московщини України за допомогою чужоземних держав і здобуттє їй самостійности—б у л о альфою й омегою його життя. По за сим ідеалом для нього нічого не істнувало. Він вірив в нього як люде вірять в життє або смерть. Як той новітній ДонКіхот, в ліпшим, ідеальнім значінню сього слова, він не покладав рук в невтомній боротьбі за вимріянні образи, котрі він уявляв собі в будучині 81). Навіть і тоді, коли політична європейська кон'юнктура складалась надзвичайно зле для України і його прихильники і друзі, бачучі марність заходів Орлика, покидали його один за одним,
  ,«) Мазепа и мазепинцы. СПБ., 1905, 786. №) Ibid., 788.
  №) С. С о л о в ь є в ъ. Исторія Россіи съ древн. врем. т. XXIV, СПБ., 1905, стор. 1011. Н. Костомаров ъ. Мазепа и мазепинцы. СПБ., 1905, стор. 788.
  *>) М. Грушевський. Ілюотр. Історія Украйни. К., 1917. 482—483. м) Записки Науков. Тва ім Ш. у Льв., ХСІІ, 112.
  
  перебігаючи до царя,—він і тоді продовжав вірити 1 боротись за свою ідею, покинутий всіма, забутий, самодин на чужині, серед тяжкого матеріяльного становища і обставин... „І власне сей негаснучий ідеалізм*,— каже А. єнсен,—„робе так симпатичною особу Орлика" м). Скільки разів йому вдавалось приходити до порозуміння з чужоземними державами в справі визволення України з під Московщини і скільки разів вони зводили його! Всю долю своаї батьківщини він звязував з утвореннєм коаліції проти Москви.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>