Мировичъ еще мечтали, что для нихъ можетъ когда нибудь настанетъ благопріятное время, что Малороссія освободится отъ ига москалей". В 1757 році резидент російської імператорки при варшавському дворі fpoc, за допомогою .чорного кабінету" львівської почти, довідався, що в Криму при Ханському ДЕорі з'явились два українські емігранти, котрі писали Григорієві Орликові у Францію: .Справа з нашою отчизною кращає: кошовий з Запорожським Військом потаємки прислав до Кримського хана посланця під видом купця, котрий живе в Криму вже більш двох місяців, і майже щодня бував у нас в Бахчисараї і клятвенно підтвердив про наміри Запоріжсього війська. Хан уже було згодився прийняти Січ в Алешки, себ то на те місце, де вона й ранійш була, але ще остаточної своєї постанови не сповістив; він, мабуть, порозумівся в сій справі з Портою. Я з паном Мировичем доводив запорожському посланцеві, що російський кордон іде до Сівска, а не до Інгула і Інгульця. Я доводив йому більш усього, що на Микитиному Розі тепер почали фортецю ремонтувати, на власній Запорожській землі, котрою наділили запорожців королі польські, від котрих у запорожців є жаловані привілеї на вільність і права, котрі тепер москаль одняв, і самих вас, запорожців, фортецями оточив і під караулом тримає, збудувавши на Січі фортецю. І багатьма иншими речами про Росію переконували ми запорожців, приводячи ріжні приклади, що вона нічиїх прав своїм віроломством не зберігала8')".
  ») В Якутську.
  ») Записки Н. Т. ім. Ш. у Л., ХС1!, Ш.
  *) Истор. Рос. съ древн. врем. XXIV, 1010. Спб, 1905.
  *•) Ibid.. 10101011.
  
  — 42 —
  
   43 —
  
  
  
  Сею звісткою россійський двір дуже занепокоївся. Не відомо, каже Костомаров, на скільки на Україні в сей час була живуча ідея самостійности України, але є докази, що в верхніх шарах російського уряду істнували „опасенія", що при

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>