и його замірів і планів...
  
  —— 8 —
  Безперечно, що, як борець за державнополітичну й національну незалежність України і апологет її самостійности, П. Орлик займає цілком окреме місце в ґалерії українських національних діячів визвольного руху XVIII віку. Той негаснучий оптимізм, вічне пеклуваннє за долю /країни і завше незмінний ідеалізм, котрим він горів все свое життє,—роблять його особу цілком симпатичною навіть і в тому разі, .коли він стоїть на кепській дорозі"8). Характеризуючи його, як людину й діяча, що продовжав діло Мазепи, Альфред ?нсен каже, що в порівнянню з Гетьманами часів руїни, моральний характер Орлика не мав в собі „ані однієї скази" 7). Взявшись продовжувати діло Мазепи, він мусів взяти на себе і весь тягар тих бід, нещасть і митарств, що були звязані з сим. „Тим снмпатичнійшою",—продовжує далі А. єнсен,—.уявляється мені постать Орлика, що він, як новий ДонКіхот, в ліпшім ідеальнім значінню, не покладав рук в невтомній боротьбі за вимріяні образи"s) визволення України з під „тиранського ярма російського панування"11).
  Обраннє Пилипа Орлика в Гетьмани України одбувалось 5 квітня 1710 року,10) себ то більш, аніж через півроку після смерти Мазепи (•{ 22 серпня 1709 р. с. а). На виборах його під Бендерами брали участь запорожці, генеральна старшина й козацтво, що пішло за Мазепою. Окрім Пилипа Орлика, кандидатами на гетьманську булаву були тоді ще—Войнаровський Андрій, небіж Мазепи (син його сестри) і прилуцький полковник Дмитро Горленко, свояк Мазепи по жінці останнього "). Але кандидатура Дмитра Горленка, як людини, що не користувалась особливою популярністю, незабаром одпала, і зосталось два кандидати—генеральний писарь Пилип Орлик і найбільш улюблений родич Мазепи, його небіж, Андрій Войнаровський. Щодо Войнаровського, то, власне,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>