прав і вольностей своїх, єдні уже посполитим рушением на коні против Москви всіли, а другі всядають; когда війська польське і литовське всюде в Польщі 1 Литві Москву громлять і зносять; когда Швеція, учинивши з Королевським Величеством Французським і Польським союз, на войну противу Москви, приуготовлявться, когда Порта Оттоманська в поготовности до порушення держить, когда Хан Його Милость так сильні і так великі орди двинув і ку границям польським уже з сними рушився,— в тот час, теди, так погоднїй, так щасливій, так помисльній і так до ратовання отчизни способний"—запорожці служать—і кому?—найзапеклійіиому ворогові України—Московщині...
  Орлик закликав, гаряче упевняв запорожців негайно кинути сю службу, повстати проти Московщини і, приєднавшись до антимосковської коаліції, всіма силами рушити на Москву для визволення милої, .бідної отчизни нашої України3...
  — Авжеж (Невже ж) вигасло ж тое ваш мостям, добрим молодцям, з пам'яти, як Москва при добиванню Січі, звабивши прелестним ласки царської упевненнєм старшину військову і товариство до присяги, утинала їм в таборі своїм голови? Як перед тим давній, нім ще взято Козикерман, хотячи для утиснення і викорінення Війська Запоріжського Низового, городки Самарські садити і Камінний Затон уфундовати, під поЕфивкою змишленого зложення там провіянтів і запасів воєнних,—грамотами царськими тоєж Військо Запоріжське упевняно, же, по окончанию з турками і татарами війни, знесені будуть ті городки на Самарі і фортеця на Кам'янім Затоні, але, що обіщано, не ісповнено? Як під час війни шведської, затягнувши на службу свою не мало товариства низового і упевнивши їх платою, запроважено до Петербургу, а там їх на каторги пороздавано, де всі .погинули?" Не вонтплю о тім, же Москва, видючи на собі відусіль війну тяжку і небезпешну,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>