|
котрій треба повсякчас стерегтися І бути на поготові від турків. У Москви є ще надія на допомогу Англіі, Голяндії, королів Датського і Пруського, на князя Баварського і инших імперських князів; але всі сі держави, бачучл несправедливі і богопротивні вчинки Москви, „не хотять Цесарському Величеству І Москві в війні, з їхньої сторони неправедної, допомогати, же би за тов Богу не одповідали і за пролиттє крови неповинної помсти від себе з неба не натягнули*. Французський король разом з Іспанією вже встигли завоювати князівства медіоланське, мантуанське і навіть ціле королівство ломбардське— і то .за малий барзо час, бо тільки в трьох місяцях". Сам король французський, .опріч сил союзних гишпанських", має на морі й на суші більш 500000 війська.
Орлик повідомляє далі запорожців, що в Польщі і в Литві вже всі воєводства, землі й повіти повстали на допомогу Станиславові, свому обраному королеві, а військо польське і литовське скрізь б'є Москву. Вже і Швеція з свого боку готується до війни проти Москви, вступивши в союз з французським і польським королями. Отоманська ж Порта держить на поготові своє велике військо, а хан кримський вже вирушив з своїми ордами до польських меж.
І от, в такийто час, .когда Найяснійшкй Король, g. M., польський Станислав, тесть Королевського Величества Французького, вільними голосами від цілої Річі Посполитої на королевство польське обраний, затягнувши в Прусах не мало війська чужоземського, а до того маючи в поміч собі присланих кільконадцять тисячей шведів і французів, рушив уже з ґданська в злученнє з військами польськими і литовськими, против Москви; когда всі воєводства, землі і повіти так в Короні Польській, яко і в Великім княжестві Литовськім, зприсягшися единодушно боронити достоїнства g. К. В. Польського, за Пана і Монарху од себе обраного
38
також
|