ве серце Вашої Маґніфіценції невилічи
  мий біль мого пригніченого духу, біль, що проймає цілу мою істоту і пе
  ревищає всі нещастя; а уродився він з сумної долі, яка спіткала мого
  улюбленого сина Якова, єдиної моєї утіхи, хоч наймолодшого віком, але
  найбільшого надіями і виглядами, десятилітнього хлопця рідкої і дивної
  вдачі. Се—Яков, котрого небіщик король тримав до хресту в Бендерах і
  п) Григорія.
  «) Записки, 107109.
  
  _ 36 —
  
  — 37 —
  
  
  
  котрий, зав'язавши тісну приязнь і збратанне з благородними синами Вашої fксцеленцН, не раз кав честь бути в їж товаристві. Ся невіджалувана втрата мучить мене такими внутрішніми болями, що нічого вже для себе не хочу, навіть життя... Нехай таке омине і духи небесні!..7S).
  Межи тим, заходи Петра І щодо недопущення здійснення Орликових планів не завше зоставались без успіху. Москвофобська партія в Швеції, котра була сильна прк Карлі XII, з смертю Карла XII зменшилась, 1 до Орлика частійш і частійш стали доходити чутки про можливість шведськомосковського миру. Чутки сі занепокоювали його, і він 31 травня (11 червня) 1721 року писав Гепкгкові, межи иншим:
  „Тепер скрізь говорять про згоду, яка має наступити між Швецією й Росією, що виставило би мене на Сході на небезпеку, представляючи як брехуна, коли б я говорив про продовженнє війни між Швецією і Московіею. Через те покірно прошу, щоби Ваша Маґніфіценція по своїй ласці до мене удостоїли мене звісткою, чого треба сподіватися—чи продовження війни—чи миру. В першім разі я буду готовитися до наміреної подорожі, а в другім—нехай Ваша Маґніфіценція зворушиться вродженого добротою і милосердєм і стане оборонцем для мене і моєї родини, щоб в моїм трактаті з царем не була забута і моя особа* 16).
  Але й тут він не забуває своєї національної справи й долучає до листа .пункти", котрі

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>