ие про Орлика, в якому малюють його собі широк! круги національнонесвідомого українського громадянства. Велетенська, кремезна, масивна фігура ката, „свирепый", нелюдський вираз обличчя, люті, звірячі, кровю налиті очі, хижий, орлиний, кручкоподібний ніс—таким він встає в уяві читача .Полтавы" і в такім вигляді його представляють в ріжних драматичних і оперних театральних виставах, збудованих на сюжеті Пушкінової .Полтавы". Не помилимось, коли скажемо, що до такого уявлення духовної і фізичної постаті Орлика в великій мірі спричинилась .Полтава' Пушкіна й драматичнооперні вистави переробок її під назвою .Мазепа", ціль котрих була—здискредитувати ідею Мазепи й український національнодержавний рух. Пушкінозі, як московському патріотові, здавалось, що коли йому в немилих рисах в'являється якась людина, що робе не на користь Москві, то в таких же рисах обов'язково повинен в'являтись і кожен, хто пособляє сій людині або робе теж саме. От чому він націлив Орлика в своій .Полтаві" самими негативними, одворотними і несимпатичними рисами характеру душі й тіла.
  Але історія—історія знає Орлика зовсім іншим, одмінним, ані крихти не зхожим з тім Орликом, що намалював Пушкін. По Історії—се цілком ідеальна, позитивна, симпатична постать, що, висловлюючись словами одного з його історіографів, як людина й національний діяч, не мала в собі ані однієї скази. Високоосвічений, з тонким національно—політичними розумом і щирим серцем, патріотборец за незалежність України— він різко виділявся навіть серед тодішнього, сучасного йому, культурного українського громодянства. Навіть Костомаров, котрий в своїй характеристиці Мазепи не дуже далеко одійшов од характеристики Мазепи Пушкіна в .Полтаві",—І той, не зважаючи на все свое негативне відношенна до ідеї Орлика, як такої, нічого не міг закинути йому щодо щирости й чистоти

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>