|
проти Москви". По весні ся коаліційна армія вирушить з усіма своїма силами на Москву—морем і сушою.
.Видячи таке погодне й благоприятне время" для визволення України з під ярма Москви,—пише Орлик,—.з'їхалем я сюди до Стокгольму, де через 11 місяців зостаю, денно і нощно у Двору Королевої, ії Милости, Шведської, дбаючи про інтереси України".
Закінчує свого листа Орлик звичайними побажаннями всього доброго
і щасливого.
«) Истсрія Малор.. М., 1842, IV, 354—355. «)Н. Маркевичъ. М., 1842, IV, 350.
\ — 33 —
Так виглядав стан річей на заході, коли Орлик писав листа до запорожців.
Однак незабаром стало відомо, що протимосковська партія в Швеції, котра була особливо сильна при Карлові XII і грала не аби яку ролю в коаліції, почала зменшуватись, 1 в шведських урядових колах запанувало бажанне замиритись з Москвою. Справа вже почала хилитись до більшменш близького заключения миру.
Орлик вживав всіх заходів, щоб не прийшло до миру з Москвою. Силкуючись у щоб то ні стало не допустити до сього, він рішається їхати безпосредньо до західних дворів і там клопотатись за Україну. І от, 11 жовтня 1720 року Орлик кидає Штокгольм і Іде для поддержания ідеї протимосковської коаліції в Західні Держави.
Тут починається для бідного Орлика безнастанна блуканина по geропі, щось подібне до життя польських емігрантів в XIX віці. Свої пригоди й життє в сей час він описав в своїм Dyaryusz'i podrozy, котрий переховується в бібліотеці Чарторийських в Кракові 6в).
З Швеції Орлик поїхав прямо через Істад і Любек до Німеччини і поселився попереду в Гановері. Звідтіля він написав до королів англійського, польського, до Блискучої Порти і инших держав листа, в котрому пропонував їм військовий союз проти Московщини для визволення України. Англія, бувша союзниця Москви, тепер ставилась вороже до політичної
|