|
Величеством' (Карлом XII) послідувати, як тільки для того, щоб, пробуваючи постійно при боці Його Величдости, він міг неусипно дбати за інтереси й добро України. В сій справі він мав зносини з Портою Отоманською й ханом кримським, про що він не раз сповіщав в .кількократних листах з Турецького панства виходячи і в дорозі з мултянської землі, з Венґер, з Німецької сторони і пераправившись через море Балтичеське до Швеції". Пробуваючи в Швеції, він послав кілька листів до запорожців, в котрих „ознаймував ваш. мил. добрим молодцям—до чого річі в теперешній війні склоняються і яке було Королевського Величества Шведського наміріннє, і же вскорі мів його Величество з сильними військами шведськими, яких' од початку війни не бувало, на тую сторону моря переправитися; естли б смерть не пресікла життя Його Величества, то би певне тов при помощі Божій збулося" тоді б і я міг би з ваш. мил., добрими молодцями, злучитися і увидітися,—але Бог несповідомими своїми судьбами все тоє",— сумно добавляв Орлик,— .перемінив". Проте Орлик не сумує. Він спішить обрадувати запорожців вістками про події, що наростають на Заході проти Москви, про початки великої військової антиросійської коаліції західних держав і говорить, що близький вже час визволення України з під московського ярма. Швеція вже помирилась .з усіма неприятелями, опріч єдиної Москви". Королі польський, англійський, данський і пруський утворили міцний військовий союз проти Москви для допомоги Швеції. До них прилучився король французський і готуються прилучитись .Цесарь, Його Милость, Христіянський і Голяндія", з котрими вже ведуться переговори. Сі ж „монархи, найборзій Цесарь, Його Милость, Христіянський і Король, Його Милость, Англійський побуждають і Порту Отоманську
|