лик в своїм меморіялі, поданім шведському урядові, нагадував, лцо він,, як не підданець царя, не потрібує амністії царя і прохав у короля захисту від ласк і запевнень царя, .через котрі не один чоловік пострадав"...СБ) Одночасно з сим Орлик не забував і на Запоріжжє. Переїхавши під кінець свого пробування в Швеції до Штокгольму, він пише відтіля листа до запорожців, в котрім, збентежений чутками, що в Запорожськім Війську з'явилася московська орієнтація, попереджував запорожців про шкодливі наслідки її для інтересів України і раяв згадати славні традиції Запоріжжя і підняти зброю проти москаля. Разом з Запоріжжєм, Орлик, працюючи над утвореннєм протимосковської коаліції ворожих до Московщини держав, відновляє зносини з Туреччиною і доручав свому генеральному хорунжому Іванові Герцикові звернутись до Порти, щоб вона вислала своє військо на Астрахань. Озів і Дін, а сам він буде пильнувати інтересів України на Заході.
  В початку грудня 1718 року Орлика спіткало велике несподіване нещасте. В сьому році помер його протектор і найяснійший король Швеції Карло XII, котрого було .забито в шанцях в Королівстві Норвегінськім до Королевського Величества Дацького належачого, при добуванні фортеці, називаемої Фридрихсгаль".в|і)
  Смерть Карла XII мала ті наслідки для Орлика, що з Карлом XII Орлик втрачав одного з найбільших І найголовнійших своїх союзників в боротьбі з Москвою і найрєтельнійшого її ворога. В особі Карла сходила в могилу людина—безперечно прихильна до України і помішник її в її трудній боротьбі з Московщиною. Карло XIІ був представником тієї партії в Швеції, на котру опірався Орлик в своїх протимосковських заходах. Доки був жив Карло XII, доти можна була покладатись на війну з Москзою. От чому смерть Карла XII вразила Орлика особливо тяжко.
  На Запоріжжі смерть Карла ХІІ також дала себе відчути.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>