попереду, і про утриманмє з свого скромного бюджету двору, котрий складався з 24 душ. В шведськім державнім архиві зберігся перелік платень, котрі мав видати Орлик свому дворові в 1719 році. Згідно з сим переліком, генеральний суддя Климент Довгополий мав дістати 672 талярі срібною монетою; генеральний осавула Григорій Гєрцик—так само; Генеральний хорунжий Іван Гєрцик—576 талярів; генеральний суддя ХведЧр Третяк 480 талярів; бунчужний Панас 400 талярів, булавничий Хведір Нахимовський—400 талярів; священник Парфєній 200 талярів. Разом—4072 талярі.
  
  Так жив Орлик в Швеції,
  Ми нарочито довше зупинились на економічній, матеріяльній сторон! його життя на всіх отіх бідуваннях і щоденних митарствах, щоб показати, в яких неймовірно важких, безвідрадних умовинах доводилось Орликові працювати над переведением в житте своїх національних ідеалів. Не зважаючи; однак, на сі умови і несприяючі обставини, в боротьбі за хліб насущний, він ні на хвилю не забував про свої обов'язки перед БІЇЧИНОЮ, котра стогнала .під тирансьгск>: ярмом російського панування і дихала лише надією на слушний час для увільнення від того ярма" w).
  Сього .слушного часу" Орлик невтомно і добувався весь свій вік. Головне завданнє Орликової політики s Швеції було—нахилити європейські держави до утворення такої коаліції держав проти Росії, котра оповістила б війну Росії для визволення України. Він уже було встиг упевнити шведський уряд прикласти всі сили для утворення такої коаліції проти Росії. Московщина, почуваючи свою кволість, кілька разів погоджувалась на замиреннз. і з сею цілю вироблялись попередні умовини перемирря. Царь згождувався иа взаємну амністію, але вимагав винятку з сього до українцівзрадникіз, котрі пішли за Мазепою в Туреччину, а відтіля разом з Орликом і королем—до Швеції. Хоч Швеція не погоджувалася на се, проте ж

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>