|
юча стріча, яку використав поетично поетдекабрист Рилєєв"...
Орлик клопотався перед шведським урядом, аби воно вжило всіх заходів, щоб полекшити гірку долю нещасних страдальців за рідний край, в тім числі й братових своєї жінки і її сивоволосої матері. В листі до Мілерна 3 грудня 1717 року він прохав шведський уряд поклопотатися .щоб мати наша пані Герцикова, котру позбавили рухомостей і нерухомостей і заслали, відзискала свободу і була допущена до посідання своїх зібр, де вона могла би прожити спокійно старість і вмерти. Щоби жінки моїх свояків, панів Григорія і Івана Герциків, у котрих позабірали всі де бра і достатки, рухомі і нерухомі, не тільки клейноди, золото, срібло і инші начиння, але навіть одежу і заслали разом з дітьми в Москву (де вони жиють з прошеного хліба), були випущені на волю з родинами і повернуті до своїх чоловіків, бо що Бог сполучив, нехай чоловік не розлучає. Щоби вернули свободу своякові мому панові Новицькому з жінкою, котрого видав цареві Сєнявський, і віддали йому його добра. Щоби матір пана Мировича, з її братами, сестрами і цілим родом, дістала волю і кобра і могла повернути з вигнання в свій край. Щоби жінці пана Мировича вільно було виїхати до чоловіка зі всіма достатками. Щоби всі прочі наші сторонники, старшини і вояки, що знаходяться в полоні, були випущені на волю з вигнання, каторги і в'язницъ ").
Царь, бажаючи паралізувати шкодливу для Росії діяльність Орлика»
І пропонував Орликові і його близькім амністію, однак Орлик "з зневагою
завше одкмваа таку пропозицію, прийнятта якої, по його словах, означало
для нього втрату чести, „котра рівняється життю:" прийнявші її, він .був
би змушений ціле жнттє зносити нестерпимі муки душі" •*).
Mycls клопотатись Орлик, як уже згадувалось
|