Не кажучи про виші приклади, з котрих багато відомо вже Вашій Екселенції, вчора опівдні в білий день напали в повозі відомого Войнарозського, небожа Мазепи, котрий був при шведськім королеві в Туреччині і завітав до Гамбурга вже зо два місяці перед тим, і, заарештувавши, відвезли до помешкання тутешнього московського резидента. Він обідав у ґрафині Кеніґсмарк і коли, вертаючись звідтіля до дому, переїздив по так званій вулиці ABC, то московський резидент, засівши з гамбурською сторожою в числі близько 16 чоловік в однім домі, напав на повіз і змусів Войнаровського, як заарештованого, їхати до його дому. В той же самий час випускають на вулицю 12 російських драґонів, що стояли за брамою, і ставляють їх на варту біля дому при біднім Войнаровськім. .Нема сумніву",—добавляє до сього автор листа,—.що він буде виданий цареві і з ним скінчиться зле. Кілька днів перед тим його нераз попереджували приятелі, аби мався на
  «) Ibid., 98—99. и) Ibid.. 100. «) Id.
  
   31
  
  бачності перед таким лихом і виїхав звідси. Але він сміявся собі з того, кажучи, що вік не підданий царя і що з юридичного боку росіяне не можуть до нього нічого мати" ").
  Побоювання Шведського резидента збулись: небожа Мазепи було зараз же перепроваджено до Москви, допитано і з наказу царя заслано в далекі нетри Сибіру. Там він і прожив в Якутську до самої старости, далеко од людей і культури, .одичалый и забытый всЪмн", каже М. Костомаров 6о).
  Так погиб, добавляє з сього приводу А. єнсен *l) .небіж Мезепи, елеґантний рицарь гарної Аврори Кенігскарк, перед котрої повабом міг встояти лише такий чоловік, як Кароль XII,—погиб для людської пам'яти в снігових, холодних степах Сибіру, і лише припадок хотів, щоб в р. 1737 Войнаровськаго .відкрив* німець Г. Ф. Мілер, котрий подорожував в наукових цілях російської академії наук,—потрясаюча

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>