остаті великих діячів України повинні стати перед нами у весь свій зріст.
  Причини, що спонукали нас видати сю книжку, такі'
  і) Здійсненне самостійности України Орликовим шляхом, себ то шляхом утворення протиросійської коаліції держав, над переведением ї життє котрої найбільше попрацював Орлик;
  2) Відсутність на книжному ринкові в числі инших видань, присвячених борцям за українську державність (Дорошенкові, Виговському, Мазепі), видання, присвяченого Орликові
  ІЗ) 175 роковини з часу смерти Орлика.
  При писанні сеї книжки ми користувались, головним побитом, такими джерелами: Н. Косто маровъ: Мазепа и мазепинцы. Собр. сочиненій, т. XVI, СПБ., 1905. Альфред g н с е н: Орлик в Швеції. Записки Науков. Тов. їм. Шевч. у Львові, ХСІІ, стор. 93—169. Його ж: Родина Вайнаровських в Швеції. Ibidem, стор. 170—193. С. Соловьев ъ: Исторія Россіи съ древнБЙшихъ временъ. Т. т. XVI, XX і XXIV, СПБ, 1905. „Чтенія въ Импер. Общ. Истор. и Древн. Рос. при Моск. У нив.", р. 1847, кн. I (Переписка на латинск и польск. язык.) і р. 1859, кн. I (Источники Малорос, исторіи, собр. Н. Бант.Каменскимъ). А. С к а л ь к о в с к і й: Филиппъ Орликъ и запорожцы. Кіевск. Старина, 1882, IV. Основа, 1862 р., т. X. (Письмо Орлика къ Стефану Яворскому). Н. Маркевичъ: Исторія Малороесіи. М. 1842, т. IV. Сборникъ статей и матеріаловь по истор. югозап. Россіи, издав. Кіевск. коммис. для разбора древн. актовъ. Бып. 2, К., 1916, 97—121,—і иншими. Всі сі джерела в більшости зазначені в примітках.
  Вас. Різниченко.
  10, X, 1918.
  
  .Ты здЪсь, жестокій челов'ькъ? ЗачЬмъ послідній мой ночлегъ Еще Мазепа возмущаетъ?
  О р л и к ъ. Допросъ не конченъ; отвечай.
  К о ч у б е й. Я отвЪчалъ уже; ступай, Оставь меня.
  О р л и к ъ. Еще признанья Панъ Гетманъ требуетъ". . . .
  Ся сцена з .Полтавы" Пушкіна як найкраще відбивав в собі те представление

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-85 * збірник літератури №68 * >>>далее>>>